12 травня 2025 року у стінах Тернопільської Богословської Академії імені патріарха Йосифа Сліпого відбувся науковий семінар на тему: «Українські єрархи кардинали: канонічний аспект». Доповідачем виступив о. д-р Олег Хортик, доцент кафедри соціально-гуманітарних наук ТБА, доктор права.
Семінар об'єднав викладачів, студентів та всіх зацікавлених у поглибленому вивченні ролі українських представників у Колегії кардиналів Католицької Церкви, а також особливостей канонічного статусу цієї гідності у східній традиції.
У доповіді прозвучала змістовна історична ретроспектива, що охоплює біографії українських ієрархів, які були призначені кардиналами. Починаючи з Ісидора Київського, учасника Флорентійського собору та підписанта Акту Унії 1439 року, аж до сучасного владики Миколи Бичка, іменованого кардиналом у 2024 році, доповідач окреслив як церковно-історичний, так і канонічний вимір кожної постаті.
Окремо було звернено увагу на такі визначні імена як митрополити Михайло Левицький, Сильвестр Сембратович, Йосиф Сліпий, Мирослав Іван Любачівський, Любомир Гузар. Особливо зворушливо звучали згадки про намагання надати сан кардинала митрополиту Андрею Шептицькому, які, на жаль, залишились нереалізованими через політичні обставини початку ХХ століття.
Особливу частину доповіді становив аналіз канонічного статусу кардиналів, їхніх прав та обов’язків у Католицькій Церкві. Було наголошено, що всі кардинали - незалежно від обряду чи національної належності є кардиналами Святої Римської Церкви, а не помісних Церков, таких як УГКЦ. Цей статус має виключно римсько-латинське походження, і саме тому сучасне законодавство Східних Католицьких Церков (зокрема Кодекс Канонів Східних Церков) практично не містить згадок про кардиналів.
Доповідач пояснив, що канонічне право розглядає кардиналат не як посаду чи уряд, а як стан, вищий титул в ієрархії Католицької Церкви, що визначає особу як особистого радника і помічника Папи Римського. Отець Олег також зупинився на вимогах, які ставляться до кандидатів на кардинальство згідно з Кодексом канонічного права Латинської Церкви.
Цікавим і важливим був аналіз того, як протягом століть змінювалась присутність східних ієрархів у Колегії кардиналів, і як це співвідноситься із процесами самоусвідомлення та розвитку Східних Католицьких Церков.
